Поточний дефіцит енергоресурсів у Євросоюзі (ЄС) залишається менш масштабним, ніж криза 2022 року. За оцінкою Bloomberg, диверсифікація каналів імпорту дозволила знизити чутливість європейської економіки до близькосхідної сировини, порівняно з колишньою часткою російського газу.

Блокування Ормузької протоки та удари по енергетичній інфраструктурі Катару спровокували зростання котирувань на нідерландському хабі TTF. Проте поточні показники вартості газу залишаються значно нижчими за рівні кінця 2022 року. Економічний оглядач Ліонель Лоран зазначає, що залежність Європи від близькосхідного експорту не є критичною для стабільності системи.

Основні збитки від порушення морської логістики зафіксовано в державах Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР). Як зазначив Ліонель Лоран, автор Bloomberg, «багато азійських країн опинилися у вразливому становищі через пряму прив'язку своїх енергосистем до транзиту через близькосхідні артерії». Регіональні ринки стикаються із глибшим дефіцитом сировини, ніж європейські споживачі.

Криза постачання найбільш гостро проявилася в Індії, де в березні 2026 року виник брак палива для приготування їжі. Дефіцит ЗПГ негативно позначився на діяльності готелів, ресторанів та роботі соціальних об'єктів. За даними галузевих звітів, наявних резервів у країні достатньо лише для забезпечення мінімальних потреб до кінця квітня 2026 року.